Автор: msokolyan

Дощ скрадається навшпиньки, тихенько дрібочучи покрівлями, аби не сполохати кам’яних химер, що сонно тьмяніють проти нічної сині. Вологий полиск замкненого в ліхтарях світла іскрить на гострих хребтах дахів, і, не втримавшись читати далі

Єресіологи, ймовірно, будуть його згадувати; образ Сина, уже, здавалось би, вичерпаний, він збагатив новими рисами – зла і злощастя. Х. Л. Борхес Ясна зірка перекреслила небосхил, і я знав, що за читати далі

SICINNIUM [1] Вельмишановні гості славного міста Дракува… От холєра ясна, куди ви попнулися? Ану станьте купкою, кажу вам! Всім чути? Ну, давайте ще раз. Шановні гості нашого міста! Сьогодні ми з читати далі

Книга, здавалося, була завжди. Вона виникла із сонячних променів, з грубих дощок комори, постала з брудного дрантя та уламків старого орала. Малий знайшов її, ховаючись в кутку комори від гніву діда читати далі