“Пороги”, Анна Рябчич
01.12.2013

Коли починаєш читати цей дивовижний роман, то одразу розумієш декілька речей:

по-перше, від роману неможливо відірватися навіть на одну хвильку, він тягне тебе з головою у невгамовний вирій подій та емоцій, думок та мужніх дій;
по-друге, спершу можна подумати, що роман про якусь невиховану дівку, якій байдуже на все, крім себе;
по-третє, роман написаний настільки професійно, можна використати слово «інтелігентно», що другий пункт починає втрачати свою силу;

Але, коли розумієш, що читаєш вже останні сторінки, то цей роман стає для тебе романом-законом, романом-повчанням.

У романі Марини Соколян «Серце гарпії» розповідається про дівчину, на прикладі якої показано, які чесноти потрібно розвивати у собі, а від яких потрібно позбавлятися одразу ж. Можна подумати, що у головної героїні немає шансу змінити себе та своє життя, але раптово вона допомагає слабким людям, за що потім жорстко поплатиться, поплатиться за своє добро.  Та все ж, кінцівка роману дарує відчуття задоволенні після його прочитання.

Роман насичений вставними словами, спогадами з минулого, аналізом майбутнього, думками, емоціями, переживаннями, роздумами, діалогом зі своїм внутрішнім світом. Кожен може поставити себе на місце головної героїні, задати собі ті питання, які підіймає авторка й головна героїня. А промови власного серця героїні можуть показати, що ще не все втрачено.

Твір є повчальним для будь-якого покоління людей, але особливо для молодої аудиторії. Авторка пише вільно та сміливо, змушує замислитись над подіями описаного та власного життя, замислитись над своїм майбутнім, над тим, хто ти є та що б ти хотів змінити у своєму житті, які в тебе є страхи, а які мрії, чи потрібно щось змінити у своєму житті, щоб потім не було пізно. Підіймається проблема міста, проблема села, буденні проблеми. Тому, цей роман мусить знати кожен.